Юрий Куликовский,
Ялта Россия
я уже больше 10 лет пишу стихи на разные духовные и философские темы, буду рад если найду здесь единомышленников, которым будет близко мое творчество! e-mail автора:VENSAN35@gmail.com сайт автора:личная страница
Прочитано 12179 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Очень... Очень интересно...
Становлюсь поклонником Вашего творчества... Посмотрю ещё что ни будь...
Филипп Молчанов
2013-02-18 20:26:47
мне, как математику, очень приятно Ваше стихотворение. Истинное многообразие в слове и ритме. Повторяю про себя это стихотворение уже несколько дней подряд - как с душой слилось.
Филипп Молчанов
2013-02-18 20:29:56
Ваше стихотворения я услышал в радиоспектакле одного актёра, Вадима Демчога. "Трансляция оттуда", выпуск 34 (Посвящённый Золотому сечению)/ Прослушайте, уверен, Вы будете польщены и рады.
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
