У далях
Я шукав дорогу-шлях.
Путь буремний мій –
Згорнутий сувій.
Мій Бог, прости!
І знайшов…
Чорні діри підошов
Привели туди, де цвітуть сади,
Де сади…
Пр-в:
О, широкий світ!
Скільки довгих літ
На твоїх верстах
Шукав Христа…
Вічний Пілігрим
Скинув маску й грим,
Вперше посміхнувсь –
Поряд був Ісус
ІІ
На морях
Я шукав дорогу-шлях,
Тільки сіль гірка
Танула в руках
І на вустах.
А в душі
Буревіїли дощі.
Сотні чорних хвиль
Розбивали штиль,
Тихий штиль…
ІІІ
Між пустель,
Між колючих гострих скель
Тратив час дарма –
Там стежок нема,
Ані дороги…
Тільки хтось
Шепотів: «Живий Христос»,
І любов вела
Аж до джерела
Живого.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Як Іван оженився - Василь Мартинюк Я написав цей вірш з нагоди весілля мого друга. Намагався схопити тип християнина-холостяка, який хоче одружитися, і типи претенденток на його серце. Коли ж написав цей вірш, то прочитав його на тому весіллі. А мій друг образився. І то дуже серйозно. Сказав, що я його висміяв перед усіма разом з дружиною. Як я не оправдовувався, але все даремно. Тому ніде його й не друкував.
