Я давно нічого не писав. Писати означало думати, відчувати, жити. Якась частина мене закам'яніла. Однак я все одно відчув, що якась частина в середині мене болить. Болить через неї.
Бачити її красу. Відчувати що вона поряд. Мати можливість бути поряд, але не мати можливості доторкнутися її. Любити її.
Це питання завжди мучило мене. Те, що людина не може наповнити своєї душі. Навіть якби вона віддалася мені тілом усе одно я б не наситив своєї душі. Навіть якби вона мене любила я б все одно не наповнився б. Душа створена таким чином, що вона майже завжди є пусткою.
І тут є два варіанти. Перший намагатися наповнити цю душу чимось: жінками, задоволенням, грошима, славою, владою, врешті-решт якимись справами. А інший варіант — намагатися вбити у собі всі бажання; нічого не хтіти.
Цікаво, що Христос говорить про те, що треба хтіти — блаженні голодні, спраглі, плачучі.
Мене завжди цікавила історія про Йова. Бог відібрав у нього все, а потім повернув більше, але не те саме. Чи вилікувалася його душа? Чи зцілилися його рани? Цього нема у Святому Письмі. Це скоріше питання філософське, аніж біблійне.
Та в будь-якому разі наші рани гояться, але все одно залишається слід. Слід який ніколи не мине. Так само і у Христа вже Воскреслого все одно залишалися Його рани, які Він показав Апостолу Томі. Саме рани були свідченням того, що Він воскрес, що саме це Він.
Безперечно у Христа рани вже не боліли, однак залишалися.
Це одна з таємниць Всесвіту чого існує біль. Страждання ніби вписано в природу людини. Людина може боятися, намагатися втекти від нього, але все одно це їй не можливе.
Євангеліє говорить про те, що страждання необхідне. Воно не пояснює для чого. Це залишається певною таємницею. Залишається відкритим питанням, що любов для на неможлива без страждання.
Але як жити у цьому вічному стражданні? Як постійно не відчувати покою? Чи не є кращим дійсно стати каменем і все втратити? Перестати відчувати і спокійно жити. Хіба це не варіант замість того, щоб вічно страждати?
Саме про це говорить буддизм. Заспокой у собі всі прагнення. Відкинь усі бажання. Ми ж говоримо про те, що страждання необхідне. Ми не знаємо йому ціни. Ми можемо лише його переживати. Однак Бог може використати його. Для чого нам невідомого.
Страждання очищує людину. Але страждання прийняти, страждання пожертвуване. Страждання з прокльонами нічого не дають. Людина, яка відкидає страждання нічого з цього не отримає.
Нам лише залишається вірити, що наші страждання принесуть якійсь плід. Ми можемо цього не бачити. Це може бути поза зором нашого життя. Лише віра сягає так далеко.
Нам лише залишається стати на коліна і просити Його допомоги витривати цей час, пережити це, принести плід.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Стивен Сигал сказал правду о событиях на Украине - Вениамин Грязнов Прежде всего! Стивен ..Нормальный Человек! Да по крови он индеец, но дело в том .что Он Давно и часто бывает во всех странах Мира ...он очень наблюдателен у него сложилась вполне Определённая Философия.. Добро должно Быть с Кулаками.. Он очень неплохо знает Восток я вообще-то имю ввиду и Россию, где он не раз бывал .И Однажды на Студии Его спросили про Путина. .
Он ответил, я знаю, что Люди не Только Россияне и другие люди Мира ..по разному Относятся у Вашему Президенту! И это нормально! Но Он невероятно сильный человек ...Практически Заново создал Страну в Одиночку!!!! Я знаю Ваши 90 е бывал здесь несколько раз и в то числе на съёмках, Это Было Страшно. .
Я проехал всю Страну до Владивостока,.. С высоты хорошо видно, где Ещё много делать, а где Уже много сделано.. Русский народ Очень Сильный, Но Совсем не Агрессивный ..Как пишут у нас в США и в Европе.. Он Не врёт... он вообще не боится Говорить про США, что думает... Он и Фильмы Всегда снимает Протестные...
